Лауреати Нобелівської премії з медицини 2025. Як і чому імунна система стримує власні атаки.

У жовтні 2025 року Нобелівська премія з фізіології або медицини була присуджена трьом вченим — Mary E. Brunkow, Fred Ramsdell і Shimon Sakaguchi — за відкриття, яке проливає світло на один з ключових механізмів імунітету: периферичну імунну толерантність. 

Що таке периферична імунна толерантність і чому це важливо

Імунна система — складний захисний механізм, покликаний боротися з патогенами (вірусами, бактеріями, грибками тощо). Але вона має також і величезний ризик — випадково атакувати власні клітини та тканини організму. Щоби цього не відбувалось, існують механізми, що підтримують толерантність — здатність імунної системи відрізняти «своє» від «чужого». Частина цих механізмів працює в центральних органах імунологічного формування (наприклад, у тимусі), але значна роль належить периферичним механізмам — тобто таким, які діють вже в тканинах тіла, не тільки на стадії розвитку імунних клітин.

Відкриття, визнане Нобелем, полягає в ідентифікації регуляторних Т-клітин («регуляторів», англ. regulatory T cells, або Tregs) та гену FOXP3, який відповідає за їхнє формування й нормальну функцію. Ці клітини — свого роду «муніципальна поліція» імунітету, яка стримує надмірні або небажані імунні реакції, запобігаючи аутоімунним захворюванням, які можуть бути дуже серйозними чи небезпечними.

Що саме зробив кожен із лауреатів

·                Shimon Sakaguchi — у 1990-х роках відкрив існування регуляторних Т-клітин як підгрупи Т-клітин, які пригнічують аутоімунні реакції в периферії, тобто за межами тимуса.

·                Mary E. Brunkow і Fred Ramsdell згодом виявили ген FOXP3, мутації якого призводять до серйозних порушень імунної системи — як у мишей, так і у людей. Наприклад, мишача модель «scurfy» (scurfy mouse) і синдром IPEX (X-зв’язаний імунний дисрегуляторний синдром) у людей.

Ці відкриття не були миттєво визнані в усій спільноті — вони вимагали доказів, підтверджень і часу, щоб стати фундаментом сучасної імунології.

Наслідки для медицини і перспективи

Ці знання мають великий потенціал для клінічної медицини:

·                Аутоімунні захворювання. Дослідження регуляторних Т-клітин і FOXP3 можуть дозволити розробити нові терапії, які відновлюють або підсилюють функцію Treg, щоб стримати аутоімунність.

·                Трансплантологія. Підвищення толерантності може полегшити прийом трансплантованих органів або тканин, зменшивши потребу у довготривалій імуносупресії.

·                Онкологія. Імунітет грає ключову роль у боротьбі з раком, але нерідко імунна система не реагує через стримувальні механізми; регуляторні Т-клітини можуть бути двояким гравцем — їх пригнічення може допомогти імунній системі краще атакувати пухлини.

Обмеження і виклики

Хоча відкриття мають величезний потенціал, на шляху до практичного застосування існують виклики:

·                Як керувати Treg-активністю, щоб вона не призводила до надмірного імунного пригнічення та не збільшувала ризик інфекцій або пухлин.

·                Генетичні мутації, як у FOXP3, можуть мати різну проявність у різних людей, що ускладнює уніфіковані терапевтичні підходи.

·                Дослідження потребують тривалих клінічних випробувань, щоб показати безпеку і тривалу ефективність.

Отже, Нобелівська премія 2025 року призначена за фундаментальні відкриття, які змінюють наше розуміння імунітету. Mary E. Brunkow, Fred Ramsdell і Shimon Sakaguchi показали, як периферична імунна толерантність утримує імунну систему від нападу на власні клітини, і що ген FOXP3 — ключовий регулятор цього процесу. Ці відкриття можуть привести до нових лікувань аутоімунних хвороб, кращих результатів трансплантацій і прогресу в імунотерапії раку. Наука зробила ще один крок до того, щоб використати силу імунітету контролюючи її, а не протиставляючи її самому собі.

 

Матеріал підготував доцент кафедри терапії, реабілітації та здоров’язбережувальних технологій Сергій Шупер.